Відшкодування спричинених збитків

В підприємницькій діяльності жоден не є застрахованим від того, що справи можуть піти не так, як планувалося: контрагент порушить свої зобов’язання чи само підприємство з тих чи інших причин не зможе виконати угоду. Як мінімізувати свої втрати, якщо підвели вас? І як захиститися у тому випадку, якщо порушник – ви?

Тут (посилання на текст про штрафні санкції) ми говорили про такий правовий інструмент як штрафні санкції. Тепер розглянемо відшкодування спричиненої шкоди чи збитків.

І Цивільний, і Господарський кодекси України встановлюють обов’язок того учасника господарських відносин, котрий порушив договірні умови чи встановлені законом вимоги до його діяльності, відшкодувати збитки тому учаснику відносин, чиїх прав або інтересів торкнулося це порушення.

Що входить до складу збитків?

  • Якщо було пошкоджене чи втрачене майно – вартість такого майна чи затрати на його відновлення.
  • Якщо потерпілою стороною були проведені додаткові витрати:

– штрафні санкції, сплачені іншим контрагентам;

– проведені додаткові роботи;

– витрачені додаткові матеріали – відшкодовується вартість таких додаткових витрат.

  • Якщо потерпіла сторона не отримала прибуток, на котрий могла розраховувати у випадку, якби зобов’язання було виконане винною стороною – відшкодовується неотриманий прибуток (упущена вигода).
  • Якщо була спричинена моральна шкода – компанія-порушник виконує матеріальну компенсацію такої шкоди.

За якими цінами визначається розмір збитків?

Перше, на що звертає увагу юрист під час розрахунку суми збитків, – це умови договору або спеціальні законодавчі акти, що регулюють конкретний вид діяльності. Якщо договором чи законом застосовувана ціна обумовлена, то діє такий порядок:

  • за умови добровільного відшкодування збитків боржником враховуються ціни, що діяли у місці виконання зобов’язання на дату такого відшкодування;
  • при відмові від добровільного відшкодування та зверненні кредитора з позовом до суду застосовуються ціни на дату подання позову. Також впродовж судового розгляду, на вимогу кредитора, суд може прийняти до уваги ціни, які діють на дату прийняття судового рішення.

Зменшення розміру збитків

Законодавство не лише встановлює відповідальність за спричинені збитки, але й регламентує дії сторін, спрямовані на їх зменшення.

Якщо сторона порушила зобов’язання або розуміє, що таке порушення буде мати місце, вона повинна негайно сповістити по це іншу сторону.

Сторона, котра була своєчасно попереджена про невиконання чи можливе невиконання контрагентом своїх зобов’язань, повинна вжити заходів щодо запобігання чи зменшення збитків. Якщо вона цього не зробить (ясна річ, при умові, що це було можливим), то може бути позбавлена права на отримання відшкодування збитків.

В яких випадках збиток не відшкодовується?

Невиконання зобов’язань все ж таки не завжди буде підставою для стягнення суми збитків. Законодавство передбачає випадки, коли відмова від зобов’язання однією зі сторін є правомірною. Наприклад, якщо контрагентом порушені зустрічні зобов’язання.

Також умови угоди можуть передбачати перелік так званих форс-мажорних обставин, котрі звільняють від будь-яких санкцій та стягнення спричиненої шкоди.

Регресні вимоги по відшкодуванню

Якщо у тому, що господарський обов’язок невиконаний, є провина третіх осіб, то сторона, що відшкодувала збиток, має право стягнути сплачену суму з цих осіб у порядку регресу. Причому, така вимога може бути пред’явлена як до суб’єктів підприємницької діяльності, так і до робітників підприємств (звісно ж, у рамках законодавства про працю). А для державних та комунальних підприємств вжиття заходів у порядку регресу – вжене право, а обов’язок.

А ми хочемо, щоби ви завжди пам’ятали: Юридичне бюро AGIOPLUS у м. Київ готове якнадати вам послуги з приводу стягнення збитку з ваших контрагентів, так і захистити ваші інтереси, якщо раптом порушником виявилися ви. 🙂