Стягнення дебіторської заборгованості

Стягнення дебіторської заборгованості

Практично кожен підприємець стикався з ситуацією, коли контрагент не повертає грошові борги. Для вирішення таких проблем можна проводити переговори, тобто йди шляхом досудового вирішення конфлікту. Але рано чи пізно підприємству може знадобитися юрист, котрий надаватиме послуги зі стягнення дебіторської заборгованості у судовому порядку.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає спеціально для стягнення дебіторської заборгованості порядок наказного провадження.

Підстави для стягнення дебіторської заборгованості у порядку наказного провадження:

  • сума дебіторської заборгованості не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних громадян (цей розмір визначається за станом на 1 січня відповідного року);
  • боржник не оскаржує борг або заявник (кредитор) не знає про існування спору;
  • і боржник, і кредитор є юридичними особами або ФОП-ами;
  • заборгованість виникла із зобов’язань, котрі закріплені письмовим договором між сторонами (у тому числі й укладеними в електронній формі). Таким чином компанія або агентство, котрі практикують колекторський спосіб повернення боргів, таку заяву подати не можуть.

Подання заяви про видачу судового наказу та його розгляд

Якщо ситуація з боргом відповідає вищевказаним ознакам, заявник (кредитор) подає письмову заяву до Господарського суду. У ній обов’язково вказуються вимоги по відношенню до боргів та обставини, на котрих вони базуються. Все це повинне підтверджуватися відповідними доказами, перелік яких також вказується у заяві. До документу в обов’язковому порядку додається договір, котрий був укладений між заявником та боржником.

Під час звернення до суду сплачується судовий збір. Якщо суд відмовить у видачі судового наказу або якщо згодом він буде відмінений, сума збору стягувачу не повертається. Але у випадку, коли стягувач у подальшому пред’явить до боржника позов у порядку позовного провадження, сума судового збору буде врахована.
Розгляд справи судом триває на протязі п’яти днів без засідання та виклику сторін.

У яких випадках Господарський суд може відмовити у видачі наказу?

Підстави, за якими суд може відмовити у видачі судового наказу, поділяються на дві групи за своїми правовими наслідками.

1) Подання повторної заяви можливе після усунення недоліків, якщо:

  • порушені вимоги щодо форми та складу документу;
  • заява не підписана, або підписана невповноваженою особою, або надана особою, у котрої немає процесуальної дієздатності;
  • з тексту неможливо встановити, що існує право грошової вимоги або що воно порушене;
  • заява подана з порушенням правил підсудності.

2) Повторне звернення до суду на рахунок видачі судового наказу є неможливим та свої права варто захищати у порядку позовного провадження, якщо:

  • немає підстав для звернення у порядку наказового провадження (про це ми писали вище);
  • з моменту, коли виник фінансовий борг, вийшов термін позовної давності;
  • раніше судом вже був виданий наказ за тими самими вимогами;
  • є інші обставини, згідно яких стягнення боргу можливе лише у порядку позовного провадження (згідно ст. 175 Господарського процесуального кодексу).

Що робити боржнику, котрий не згоден з судовим наказом?

Боржник має право подати заяву про відміну судового наказу на протязі п’ятнадцяти робочих днів після отримання копії цього документу. У такому випадку вказуються причини, чому вимоги стягувача є безпідставними.
Після отримання відповідної заяви (якщо вона була оформлена з дотриманням терміну та без інших порушень) суд відміняє раніше виданий наказ.

Якщо ж вимоги про відміну від боржника не надавалося, наказ вступає в законну силу та може бути пред’явлений до виконання.

А Юридичне бюро AGIOPLUS у м. Київ завжди готове допомогти вам як у роботі з проблемними боргами, так і у захисті від тих, х то хоче безпідставно стягнути з вас гроші. 