РусскийСеред усіх договірних спорів між підприємцями до окремої категорії відносять спори про визнання господарських спорів недійсними. І, правда, якщо інші спори стосуються трактування та виконання сторонами тих чи інших умов укладеної між ними угоди, то господарський спір щодо її недійсності ставить під сумнів саме існування зобов’язання.
Підстави визнання господарських спорів недійсними
За загальним правилом, встановленим Цивільним кодексом України, недійсною може бути угода, на момент укладення якої сторонами (або однією із сторін) не були дотримані вимоги, котрі встановлює стаття 203 цього кодексу. Стосовно угоди між підприємцями це може статися через те, що:
- склад договору не відповідає Цивільному кодексу, іншим законам та законодавчим актам;
- особа, що уклала угоду, не має достатніх повноважень для її здійснення;
- волевиявлення якої-небудь зі сторін не є вільним (тобто наявний примус, введення в оману та ін.);
- зобов’язання укладається не для настання відповідних правових наслідків (а для їх імітації або приховування інших правових відносин);
- в окремих випадках підставою недійсності може бути недотримання сторонами обов’язкової форми (письмової або реєстрації угоди).
Недійсність оскаржуваних зобов’язань (у повній мірі або у частині умов) встановлює суд на вимогу однієї зі сторін або органу державної влади.
Також законодавець встановлює поняття нікчемного правочину: це таке зобов’язання, недійсність якого прямо передбачає закон. Для встановлення нікчемності рішення суду непотрібне.
Господарський кодекс, зокрема, встановлює, що для договорів приєднання або типових договорів між суб’єктами підприємництва нікчемними будуть такі умови, котрі:
- обмежують або повністю забирають відповідальність виробника, виконавця послуг та ін. або взагалі не покладають на одну зі сторін ніяких обов’язків;
- передбачають односторонню відмову від своїх обов’язків або односторонню зміну умов з боку виконавця обов’язку;
- передбачають для отримувача товару або послуги безпідставно великі санкції за відмову від угоди, а для іншої сторони подібні санкції відсутні.
Наслідкивизнання господарських договорів недійсними
Недійсний договір створює ті правові наслідки, котрі пов’язані з його недійсністю.
- Кожна зі сторін відшкодовує іншій стороні усе, отримане за угодою. Якщо це не є можливим (наприклад, одна зі сторін просто користувалася майном або отримувала послугу), то компенсується вартість отриманого згідно поточних цін.
- Відшкодування матеріального або морального збитку. Цей наслідок застосовується, якщо одній зі сторін або третій особі було заподіяно тих чи інших збитків від угоди, котра визнана недійсною.
- Відшкодування отриманого за угодою до доходу держави. Цей наслідок застосовується судом, якщо договір визнаний недійсним через те, що він був укладений з метою, яка протирічить інтересам держави та суспільства. Якщо намір на це був у обох сторін, то до доходу держави піде усе, отримане ними. Якщо лише у однієї – то ця сторона зобов’язана повернути належне іншій стороні, а все, що планувалося отримати їй, буде стягнуте на користь держави.
- Недійсність частини договору. Якщо можна передбачити, що договір був би укладений сторонами без тієї його частини, котра визнана недійсною або є нікчемною, то інші умови можуть продовжувати свою дію.
А ми у Юридичному бюро AGIOPLUS завжди готові надати правову послугу у Києві. Наш кваліфікований юрист допоможе розібратися в усіх тонкощах договірних спорів.